31 травня 1940 року було видано дивізійний наказ про маркування всіх транспортних засобів власним розпізнавальним знаком. Розрізнення стало необхідним, наприклад, через те, що кілька дивізій використовували одні й ті ж маршрути.
Дивізійною емблемою було обрано „Hörnle“ – варіацію оленячих рогів, які були обрані гербом колишнього Королівства Вюртемберг.
Він мав вигнуту форму з чотирма рогами, спрямованими догори. Кінчики всіх рогів були нахилені вліво. Він мав довжину 19 см і ширину 2,5 см біля основи рогу.
Він мав бути прикріплений до правого переднього бризковика та по центру задньої стінки всіх транспортних засобів, до лівого бензобаку на мотоциклах, до правої передньої та задньої частини коляски на мотоциклетних колясках та до лівої бокової стінки на причіпних транспортних засобах.
Обставини описані у звіті „Народження Hörnle“.
Сьогодні „Hörnle“ часто плутають з лосиною лопатою, яка зображена на гербі Східно-Прусського ландсманшафту.
19.12.1942 року командування XII. Армійського корпусу наказало змінити розпізнавальні знаки. Це означало зникнення популярного „Hörnle“ як символу 260-ї піхотної дивізії.
Новим розпізнавальним знаком стала літера „R“!
